Кожна країна світу з давніх-давен веде зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами. При цьому одні товари продаються за кордон (експорт), інші купуються (імпорт). В епоху світової економіки у різних країн своя валюта і для того, щоб купити якомусь суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності за кордоном товар (імпортувати), треба почати обміняти місцеві грошові одиниці на валюту.
При продажі товарів за кордон (експортних угодах) на банківський рахунок вітчизняного продавця надходить валютний виторг. Як за будь-яких продажах надходження коштів у валютному еквіваленті в обмін на місцеву грошову одиницю призводить до зміцнення її курсу.
Торговий баланс
Якщо різниця між загальною вартістю всіх експортних операцій та імпортних операцій позитивне (позитивне сальдо торговельного балансу) – це призводить до зростання економіки. Негативне сальдо торговельного балансу веде до накопичення зовнішнього боргу, дірок у бюджеті країни і як наслідок до регресу, фінансової залежності від інших країн, міжнародних кредитів тощо.
Якщо торговельний баланс має позитивне сальдо, це означає, що у грошовому еквіваленті товарів за кордон було відправлено більше, ніж отримано з інших країн. Тому кожна країна, включаючи не лише її мешканців, а й уряд зацікавлена у розвитку експорту.
Позитивний торговий баланс говорить про те, що товари цієї країни на зовнішньому ринку мають попит і про те, що країна не споживає все те, що виробляє.
Експорт товарів призводить до економічного зростання. Це відбувається через те, що збільшення попиту на вироблені товари країни експорту збільшується і це призводить до зростання національної економіки.
Особливості українського експорту
Обсяги зовнішньоторговельного обороту імпорту та експорту українських товарів за останні роки збільшувалися попри війну та анексію територій, але темпи зростання імпортних операцій випереджає збільшення експорту.
Видно, що разом із зростанням обсягів зовнішньоекономічних операцій, імпорт в Україні останніми роками випереджає експорт, а їхня різниця сягає часом 8% ВВП.
Торговий баланс за останні роки має негативне сальдо, сума якого з кожним роком все збільшується. У першому півріччі 2019 року воно становило $1,619 млрд, що на 65,6% більше, ніж у січні-червні 2018 року ($977,6 млн), що в 2,3 рази гірше за показник 2017 року.
Зміни у зовнішній торгівлі пов’язані з пандемією коронавірусу
Структура зовнішньої торгівлі товарами в Україні у 2020 році у зв’язку з пандемією коронавірусу змінилася. Поряд із загальним скороченням усіх зовнішньоекономічних операцій спостерігається така картина.
На тлі загального падіння обсягів експортно-імпортних операцій підсумками перших трьох місяців 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяг експорту з України скоротився на 0,1%, а імпорт впав на 3,3%.
За підсумками останнього кварталу обсяг експортних операцій перевищив імпорт, і торговельний баланс уперше за довгий час отримав позитивне сальдо.
Зменшення негативного сальдо торговельного балансу є гарною новиною, але зменшення обсягів торгівлі – це прямий мінус для економіки в цілому.
Яких товарів Україна найбільше експортує
Лідируючі місця в ТОП-10 експортних товарів займає продукція агросектору та харчової промисловості. За нею продукція металургійного комплексу та машинобудування. Найбільше до країн ЄС було відправлено сільськогосподарську продукцію.
Збільшився продаж соняшникової олії, кукурудзи, ріпаку, соняшникового шроту.
Серед товарів, експорт яких скоротився – феросплави, пшениця, прокат та напівфабрикати зі сталі.
Товарообіг найбільших країн-партнерів України у 2019 році увійшли:
- Європейський Союз – $45,7 млрд.
- Китай – $12,8 млрд.
- Росія – $10,2 млрд.
- Білорусь – $5,3 млрд.
- Туреччина – $5,0 млрд.
- США – $4,3 млрд.
- Індія – $2,8 млрд.
- Єгипет – $2,4 млрд.
Зріс експорт до ЄС, Китаю, Єгипту, Білорусі. Істотно скоротився експорт до Росії, США, Ірану, Індії.
ТОП-10 товарів українського експорту станом за травень 2020р.
- 1 місце – соняшникова олія;
- 2 місце – кукурудза;
- 3 місце посіла пшениця;
- 4 місце – котуни із залізняку;
- 5 місце – концентрати залізні;
- 6 місце – кабелі;
- 7 місце – сляби;
- 8 місце – соєві боби;
- 9 місце – соняшниковий шрот;
- 10 місце – ріпак./li>
Структура українського експорту
Структура українського експорту залишається такою ж, якою вона була 20 років тому: з великою часткою сировинних товарів. Більшість експорту займає продукція металургійного комплексу, але останніми роками вона скорочується.
Це пов’язано з тим, що обладнання металургійних підприємств, які не переобладналися з часів спілки, енерго неекономні з постійним зростанням цін на енергоресурси стають менш конкурентними.
Падіння відбувається у всіх сегментах машинобудівного сектору, літакобудування, виробництві електроніки, побутової техніки. Об’єктивні причини спаду – зниження економічної активності на внутрішньому ринку, не витримування конкуренції з дешевшими імпортними аналогами, складність ведення бізнесу та виробництва високоліквідних товарів в українських реаліях та водночас скорочення товарообігу на одному з ключових для українського машино- і літакобудування, російському ринку.
Частка складніших галузей — транспортні засоби, машинобудування, електрообладнання, хімічна продукція з середини 1990-х знижується і в 2014 році склала 15%, знизившись на 5% порівняно з 1996 роком і продовжує падати.
У 1990 році машинобудівний комплекс тоді ще УРСР був одним із найрозвиненіших секторів економіки та займав 40% усього промислово-виробничого потенціалу. Внаслідок економічної кризи 90-х років, що спричинила докорінні зміни структури економіки частка машинобудівної галузі у структурі промислового виробництва України скоротилася більш ніж удвічі. У 2010 році він становив лише 12%.
Україна практично втратила виробництва у найбільш наукомістких та високотехнологічних секторах машинобудування та приладобудування, виробництво обладнання для легкої та харчової промисловості, сільського господарства, поступившись ринку закордонним аналогам.
Сьогодні галузі української промисловості такі як: машинобудування, літакобудування, космічна та оборонна промисловість, далекі від колишніх обсягів виробництва. Причини падіння полягають у втраті промислових територій на сході України, а також у втраті ринків збуту на пострадянському просторі.
Індекс економічної складності (ECI)
Індекс економічної складності (ECI) є якісним показником загального рівня технологій у країні. Цей індекс використовує чотиризначну HS-класифікацію товарів, що відповідає кодам УКТЗЕД.
Індекс економічної складності вимірює складність продукції, що є предметом міжнародної торгівлі. ECI використовує дані про міжнародну торгівлю — експорт та імпорт та доступна у детальному вигляді на веб-сторінці UN Comtrade.
| № | Страна | ECI |
|---|---|---|
| 1 | Японія | 2.28 |
| 2 | Швейцарія | 2.14 |
| 3 | Южна Корея | 2.05 | 4 | Німеччина | 2.02 | 5 | Сінгапур | 1.81 |
ECI найскладнішої економіки, Японії, становило 2,28 (України – 0,42)
Позиції країн у рейтингу ECI
Из цього можна зробити висновок, що в Україні спостерігається перерозподіл експорту на технологічно нескладну продукцію і немає переорієнтування виробництва на більш складні товари та українська економіка поступово відстає від країн-лідерів з погляду економічної складності.
Перспективи розвитку експорту
У світі за можливість продавати складні товари з великим коефіцієнтом додаткової вартості йдуть економічні війни. Вводитися системи нетарифного регулювання у вигляді сертифікації та систем ліцензування. Але флагман світового експорту Китай успішно навчився створювати недорогі товари, які відповідають світовим критеріям якості і тому лідирує на ринку в багатьох сферах.
Багато європейських та американських корпорацій налагодили виробництво в Китаї товарів під своїми брендами. Тепер економіка Китаю за рахунок експорту та створення виробничої бази для виготовлення своїх товарів найінтенсивніше розвивається.
Рівень проектування, створення та виробництва досяг такого рівня, що китайців на міжнародних виставках не скрізь пускають і були випадки, що після проведення таких виставок та відвідування ними китайцями аналоги ноу-хау з’являлися на Alibaba буквально за кілька днів після проведення виставки.
Для створення конкурентноздатної структури автомобільного або літакобудівного комплексу потрібен час та чималі капіталовкладення, які часом перевершує бюджет окремих країн.
Вкладати кошти в такі віддалено перспективні проекти власники великого бізнесу України не будуть. Тому підтримка та розвиток тієї спадщини, яка дісталася нам з минулої епохи обов’язок держави.
Наразі українські законодавці поки що не зрозуміли важливості розвитку високотехнологічних виробництв і навіть науки загалом, тому скоротили бюджет на фінансування науки на 2020 рік.
В епоху інформаційних технологій створення аналогів якоїсь перспективної моделі із застосуванням сучасних нововведень на базі тих промислових потужностей, які ще залишилися в Україні, набагато легше, ніж 20 років тому. Недарма білоруський президент взяв під особистий контроль та приділяє особливе значення створенню електротранспорту. І хто знає, може через кілька років увесь світ збиратиме картоплю на білоруських електротракторах.
